Історія

Мережа установ з питань організації та нормування праці в агропромисловому виробництві, яка діє сьогодні в Україні, має глибокі історичні витоки свого становлення, адже процес створення таких установ зародився ще на початку минулого століття, а науково-дослідну роботу з нормування праці в сільському господарстві в колишньому СРСР вперше було розгорнуто на Київській дослідній станції з наукової організації праці у 1923 році, яка згодом була реорганізована в Інститут наукової організації праці.

У ті часи гостро відчувалися недоліки існуючої на виробництві 17-розрядної тарифної системи, особливо її зрівняльні тенденції, зокрема в оплаті праці. Тоді розгорнулась багатогранна робота з поліпшення нормування у різних галузях народного господарства, включаючи сільське, за якою, наприклад, планові середні норми на тракторні роботи по марках тракторів і видах робіт були встановлені централізовано для всіх союзних республік, обсяги робіт почали вимірюватись у фізичних гектарах, а норми витрати палива – у кілограмах на умовний гектар тощо.
Пізніше був запропонований метод нормування, оснований на паспортизації полів, визначення питомих опорів машин-знарядь безпосередньо у виробничих умовах, подальше встановлення норм за готовими нормативними матеріалами, розробленими нормативно-дослідними організаціями для умов конкретних зон.

У повоєнні роки тарифні сітки і ставки ще більше застаріли і відставали від рівня зарплати, норми виробітку в багатьох випадках перетворилися на засіб регулювання заробітної плати, розрив між фактичними заробітками й тарифними ставками зумовив широке застосування різних доплат, надбавок, поправочних коефіцієнтів, премій тощо.

У 1956 році розпочався системний підхід до поліпшення організації та нормування праці на сільськогосподарських підприємствах і Мінсільгоспом УРСР було створено шість зональних нормувальних пунктів при машинно-тракторних станціях і Харківському ремонтному заводі, розпочалося навчання кадрів з питань нормувальної діяльності, в усіх областях стали організовуватися зональні нормувальні пункти, упорядковувалась нормативна документація щодо послідовності проведення спостережень, розроблення і затвердження норм виробітку, часу й обслуговування техніки в сільському господарстві.

У 1962 році рішенням Ради Міністрів УРСР було створено п’ять зональних нормувальних станцій (ЗНС) і 20 пунктів, а в 1976 році Міністерством сільського господарства УРСР з метою координації діяльності ЗНС і обласних пунктів було утворено Центральну республіканську сільськогосподарську нормативно-дослідну станцію. Згодом обласні пункти були реорганізовані в обласні нормативно-дослідні станції.

Саме ці роки можна вважати початком створення багатогалузевої мережі центрального, зональних і регіональних науково-дослідних центрів з праці, основними напрямами діяльності стали створення нормативної бази з праці більш як для 100 галузей і підгалузей АПК, удосконалення соціально-трудових відносин і мотивації праці, тарифікація професій і робіт, експертизи витрат праці та цін на продукцію машинобудування, інформатизація і створення програмного забезпечення для наукових досліджень і виробничого застосування, а також розробка нормативів витрат живої та уречевленої праці за договорами.

Наприкінці 90-х років минулого століття розпочинається новий етап розвитку нормативної мережі установ продуктивності: усувається відомча відособленість і дублювання в розробці нормативних матеріалів, запроваджується більш раціональне використання фахівців галузі. Згодом постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 р. № 873 та наказом Мінагрополітики України від 27.07.2002 р. № 212 “Про реорганізацію науково-дослідних центрів нормативів праці” створюються Український науково-дослідний інститут, зональні й регіональні центри продуктивності агропромислового комплексу Мінагрополітики України, на які покладається широкий спектр обов’язків, зокрема розробка галузевих систем економічних норм і нормативів, рекомендацій для науково-методичного забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу підприємств, проведення експертної оцінки вартості продукції АПК тощо.

У 2012 році продовжується упорядкування завдань і функцій Інституту, наказом Мінагрополітики від 16.05.2012р. № 276 затверджується нова редакція його Положення, поряд з розробленням галузевих систем економічних норм і нормативів, науково-методичного забезпечення і методологічних засад управління продуктивністю підприємств та галузей АПК на нього покладається здійснення моніторингу продуктивності підприємств і галузей АПК, проведення експертної оцінки вартості продукції агропромислового комплексу, наукове забезпечення державної політики у сфері удосконалення соціально-трудових відносин у галузях АПК, науковий супровід державних програм розвитку сільських територій тощо.

Наукова діяльність НДІ “Украгропромпродуктивність“ здійснюється в рамках реалізації щорічних та багаторічних тематичних планів науково-дослідних робіт. Зокрема, з 2011 року наукові дослідження здійснювались відповідно до науково-технічої комплексної програми “Наукові дослідження і розроблення економічних нормативних систем управління продуктивністю шляхом оптимізації витрат трудових і матеріальних ресурсів на виробництво продукції (робіт, послуг), вдосконалення соціально-трудових відносин галузей агропромислового комплексу України на період 2011 – 2015 років” , затвердженої Мінагрополітики 25.11.2010 р. Її реалізація передбачає створення понад 60 наукових розробок, які дозволять на основі визначення нормативної собівартості виробництва продукції галузей АПК та оптимізації витрат трудових і матеріальних ресурсів впровадити стандарти продуктивності в галузях АПК. Звіт про виконання програми за цим посиланням.

У 2016-2020 роках наукові дослідження проводилися згідно науково-технічної комплексної програми «Наукові дослідження і розробки у сфері сталого соціально-економічного розвитку АПК та сільських територій та їх нормативно-аналітичне забезпечення на період 2016-2020 рр.». Довідкова інформація про виконання програми за посиланням. Відповідно до наукової тематики за темами «Розроблення економічних нормативних систем ефективного та раціонального використання виробничих та трудових ресурсів в галузях АПК», «Розроблення галузевих методик», «Нормативно-методичне забезпечення енергонезалежності, енергоефективності та енергоощадності виробництв» за 2016-2020 роки проведено 12543 спостережень і розроблено 84897 норм і нормативів. Основними науково-методичними розробками з нормування за 2016-2020 рр. є наукове унормування ручних робіт у рослинництві, ручних робіт в хмелярстві, вантажно-розвантажувальних робіт, тракторно-транспортних робіт, зрошення с.-г. культур, ремонту та обслуговування техніки, будівельної техніки та малої механізації, сівби, садіння та догляду за посівами, обробітку ґрунту, збирання с.-г. культур, внесення добрив та захисту с.-г. культур; приготування/роздавання кормів, інкубації у птахівництві, нормування м’ясного скотарства, ремонту машин і устаткування тваринницьких ферм і кормовиробництва, борошномельно-круп’яної промисловості, плодоовочевоконсервної, виробництва м’ясних продуктів, хлібопекарського виробництва, виробництва молочних продуктів, олійно-жирової галузі. За 2016-2020 рр. здійснено наукове забезпечення класифікації трудових процесів, а саме розроблено класифікатори для таких процесів: приготування та роздавання кормів; виробництво крохмалів та продуктів; виробництво молочних продуктів; перероблення та консервування овочів та фруктів; інкубація у птахівництві; обслуговування ВРХ м’ясних порід; виробництво олії та тваринних жирів. За темою «Наукове забезпечення моделей управління продуктивністю на підприємствах АПК» розроблено довідники кваліфікаційних характеристик: ДКХП (53) виробництво банок та кришок для харчових консервів, туб, футлярів; ДКХП (11) виробництво харчової промисловості. Стан впровадження нормативних систем обстежено на понад 350 підприємствах. Протарифіковно понад 400 видів робіт. За темою «Розвиток системи підтримки прийняття стратегічних управлінських рішень» здійснювалось оптимізаційне моделювання, створення баз даних та програмного забезпечення, зокрема визначення вартості технічних засобів для АПК, групування підприємств за поголів’ям, економічне обгрунтування ефективності інвестпроектів, дослідження щодо зниження техногенного навантаження навколишнє середовище, розроблялись методи підвищення продуктивністю та ефективністю підприємств. Технологічні карти розроблені для 12 культур (пшениця, жито, ячмінь, ріпак, кукурудза, соя, соняшник, цибуля, морква, буряк, картопля, гречка) для 5 кліматичних зон. За науковою темою «Наукове забезпечення розвитку галузей та продовольчих ринків, ефективних логістичних систем та продовольчих ланцюгів» за 2016-2020 рр. проведено комплексні дослідження роздрібних цін на продовольчих ринках, всього завершено 68 наукових розробок. Здійснено 24 дослідження ринків зернових культур та круп. Завершено 60 досліджень закупівельних цін на молоко та худобу в ОСГ. Проведено 84 наукових дослідження стану розвитку тваринництва. За темою «Наукове забезпечення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій, дослідження особливостей розвитку ОСГ» проведено 6 комплексних досліджень стану розвитку сільських територій (у т.ч. щодо оплати праці та зайнятості, паспортизації сільських общини, соціально-економічного становища на селі та ін.). Завершено розроблення 5 видань методичних матеріалів з оплати праці на збиранні зернових. Дослідження стану та перспектив розвитку ОСГ та домогосподарств охоплено 9 завершеними дослідженнями. Організовано спостереження регіональних особливостей діяльності системи кооперації на селі. Стан та перспективи розвитку фермерства досліджувались двічі. За темою «Науково-інформаційне забезпечення зовнішньо-економічної діяльності в АПК» досліджувались стан ЗЕД, імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, розвиток світових продовольчих ринків. Зокрема, дослідження динаміки, обсягів, структури, географії зовнішньої торгівлі Україною товарами АПК охоплено 60-ма розробками. Проведено 28 досліджень щодо взаємної торгівлі між Україною та ЄС і Великобританією, використання тарифних квот, динаміки взаємної торгівлі продовольчими товарами. Питання міжнародної торгівлі фруктів, овочів, а також стану ринків зернових, олійних культур, молочної продукції охоплені 10 розробками. За тематикою «Інформаційне та методичне забезпечення державних органів» прийнято участь у розробці 2 законів України («Про безпечність та гігієну кормів» № 2264-VIII та № 2042-VIII стосовно державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти та корми), розроблено пропозиції та обґрунтування до 2 законопроектів (щодо функціонування Державного аграрного реєстру № 985-IX; «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» № 9162), а також підготовлено пропозиції та обґрунтування до 3 постанов КМУ (від 07.02.18 № 106 в частині підтримки ФГ, від 07.02.18 № 107 в частині часткового відшкодування вартості племінних тварин, від 22.05.19 № 565 щодо доплат на користь застрахованих осіб СФГ). За 5 років організовано більше 10 всеукраїнських та міжнародних конференцій.

У 2021 році згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 222 «Про реорганізацію зональних і регіональних науково-дослідних центрів продуктивності агропромислового комплексу» зональних і регіональних науково-дослідних центрів продуктивності агропромислового комплексу реорганізовані шляхом їх приєднання до Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу та утворення відповідних відокремлених структурних підрозділів (філій).

Нині до основних видів наукової діяльності «Украгропромпродуктивність» відносяться прикладні наукові дослідження та надання науково-технічних послуг. Так, згідно з положенням НДІ «Украгропромпродуктивність» до основної діяльності Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу віднесено виконання наукових досліджень ресурсного потенціалу трудових процесів та умов праці в агропромисловому виробництві, удосконалення управління, якості наукової діяльності та підготовки працівників агропромислового комплексу, а також створення систем інформаційних послуг для формування економічних показників виробництва й реалізації продукції агропромислового комплексу.

НДІ «Украгропромпродуктивність» є головною організацією, яка здійснює наукові дослідження у сфері створення систем галузевих економічних норм і нормативів праці, науково-методичне забезпечення використання ресурсного потенціалу, науково-методологічне обґрунтування продуктивності в агропромисловому комплексі, проводить паспортизацію умов виробництва, розробляє довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників, зайнятих у сільському господарстві, а також досліджує соціально-економічні показники діяльності аграрного сектору економіки для потенційних його користувачів.